Шекун О.В.

Садиба кінця ХІІ-початку XIII ст. (за матеріалами розкопок пос. Рів-2 біля с.Шестовиця)

Розкопки широкими площами, які в останні десятиріччя проводяться на давньоруських сільських поселеннях Чернігівщини, дозволили виявити на деяких з них садиби або окремі її елементи. Найбільш ранні садиби датуються першою половиною XI ст. (пос. Криниця)[1]

В даній статті розглядаються садиби кінця ХІІ-початку XIII ст,, які досліджені автором під час охоронних розкопок на поселенні Рів-2 біля с.Шестовиця Чернігівського району.[2]

Район с.Шестовиця особливо насичений давньоруськими пам"ятками. Всі їх можна умовно розділити на три відособлені компактні групи за місцем розташування:

Поселення Рів-2 виявлене розвідками автора в 1982 році. Воно входить в північну групу пам'яток (Рис.ІА). Навпроти нього на протилежному боці балки розташоване поселення Рів-1, відоме за матеріалами розвідок кінця 40х років Я.В.Станкевича та О.О.Попка.[3] Не виключено, що вони є одним поселенням, забудова якого в останній період існування перейшла на протилежний бік балки.

За повідомленнями П.І.Смолічева[4], з великої кількості курганів в ур.Рів-2 у 1926 році залишилось тільки 4, які були ним досліджені.

Поселення Рів-2 розташоване на високому (10-12 м) корінному березі р.Десни. (Рис.1 Б). Природною границею з півдня є балка, яка в минулому була заводнена, зі сходу - край тераси корінного берега. Культурний шар до 0,2-0,3 м зафіксований на 45-60 м від краю тераси, уздовж; похилого схилу балки, який підвищується в східному напрямі. Площа селища біля 2 га. Культурний шар на всю глибину перевідкладений оранкою, за винятком тих ділянок, де був перекритий нашаруваннями, що виникли внаслідок змиву культурного шару з більш підвищених ділянок. На території пам'ятника на загальному фоні світло-сірого супіску відмічені більш темні плями сірого злегка гумусової супіску, що відповідають, як виявилось під час розкопок, місцям розташування садиб.

Необхідно відзначити, що речовий та керамічний матеріал на розораній поверхні пам'ятника практично був відсутній, за винятком кількох фрагментів кераміки ХІІ-початку XIII ст. та фрагмента скляного браслета.Це свідчить, в першу чергу, про те, що період існування поселення був нетривалий, і оранкою не знищені верхні нашарування заповнення котлованів будівель і ям.Розкопки велись в східній периферійній частині поселення, де повинна була пройти нова автотраса.На поселенні Рів-2 розкрита площа становить біля 1400 кв.м, зафіксований дворядний тип забудови та досліджені дві садиби кінця ХІІ-початку XIII ст.

Садиба А, досліджена в прибережній лінії забудови, мала площу 480 кв.м, на якій виявлено 7 будівель та три господарчі ями (Рис.2).

Котловани будівель розташовувались майже по колу, залишаючи в центрі вільну від забудови територію. У середині двору (площа 85 кв.м) знаходились дві ями.Садибу А від прилеглої до неї з півдня другої садиби відокремлювала стовпової конструкції огорожа. З інших боків слідів забудови не виявлено.Житло № б мало котлован 3,4 х 4 м, заглиблений на 0,75 м. З заходу до нього прилягали сіни (0,75 х 0,9 м), які виводили за межі внутрішнього двору.В південно-західному кутку на материковому останці зліва від входу знаходилась округла глинобитна піч (1,3 х 1,35 м) каркасного типу. Вона мала чотири черені. На рівні другого піч була реконструйована і її розмір дещо збільшився. Під останнім черенем залягав шар кераміки, представлений уламками від двох горщиків. Житло було залишене його мешканцями, котлован засипаний.

Житло № 7 спорудили замість залишеного лише за 1,2 м від його південно-західного кута. Воно повторює розміри і конструктивні особливості раніше розглянутої споруди, але має дещо більші сіни (1,2 х 1,4 м) і земляні сходинки. Житло загинуло в пожежі, завдяки чому вдалося зафіксувати залишки дерев'яної підлоги, яка була трохи піднята над землею. В південно-західному кутку на рівні горілого шару розчищений кістяк молодої жінки. Він знаходився в анатомічному порядку, але не характерному для поховання положенні: в області черепа залишились окисли бронзи (вірогідно, слід від скроневого кільця).

За чотири метри на схід від житла № 6 знаходився котлован трапецієвидної форми (0,7-0,9 х 1,2 м) глибиною 0,6 м. В його заповненні - уламки амфор, горщиків великого діаметру. Це, мабуть, була споруда, де зберігались їстівні запаси.Майже поряд з нею досліджена будівля прямокутної форми (1,8 х 2,7 м), глибиною 1,1 м. В південно-західному кутку котлована зроблена підбоєм округла яка (діаметр 1,4, глибина 0,3 м), на дні якої зафіксовані сліди діжі. Подібні будівлі широко представлені на давньоруських селищах і можуть бути інтерпретовані як льохи.Поряд знаходилась будівля № 3. Котлован її прямокутний (4 х 2,6 м, ширина 0,7 -1,1 м), долівка мала плавний уклін вздовж довгої осі, в північній частині - овальної форми заглиблення (2,3 х 1,9 м), в якому виявлені залишки "вогнища" зі слідами обмазки, вуглики, попіл. Досліджена будівля, зважаючи на етнографічний матеріал і конструктивні особливості, може бути інтерпретована, як снопосушарка.

Споруди № 5 і № 8, які змикалися між собою стінами, знаходилися за 2 м від житла № 7. Котлован споруди № 5 мав грушовидну форму (4,8 х2-3 м, глибина 0,75-0,9 м). В дещо підвищеній східній частині котлована, на опічку в розвалі, знаходився, вірогідно, ковальський горн. Розвал його фіксувався уже в верхніх шарах заповнення і залягав на площі 1,2 кв.м. Біля нього виявлено скупчення вугілля, попелу, кісток великих тварин, окремі коржеподібні залізні шлаки, склоподібна ошлакована маса. Споруда мала виробниче призначення, пов'язане мабуть, із ковальським ремеслом.

Котлован будівлі № 8 мав квадратну форму (3,2 м), глибина 1,1м. Уздовж північної стінки знаходився приступок - ширина 0,9 м, заглиблений в материк на 0,5 м. Яма-льох (1,2 х 0,6 м) розміщена в західній частині будівлі. Поряд з великою кількістю остеологічного матеріалу, на рівні долівки знайдені два серпа, різець (типу ложкоріз), уламок наральника (Рйс.З; 9-11,20). Будівля мала виробничо-господарське призначення, в ній зберігався реманент. Вона припинила своє існування ще до загибелі садиби котлован її був перекритий викидами при спорудженні будівлі № 5.

В центральній частині двору, за 1 м одна від одної розміщені яма-льодник і зернова яма. Перша з них циліндрична за формою (діаметр біля 1 м, глибина 1,65 м). Друга колбоподібна, циліндрична, з вузькою горловиною (до 0,8 м) яка дедалі розширюється до 1,6 м. Стіни в нижній частині обпалені. Відповідно до розрахунків, в ямі можна зберігати до 700 кг зерна.

Ще дві будівлі і яма розміщені по периметру садиби з північної сторони.На підставі речового та керамічного матеріалу, знайденого в їх заповненні, вони синхронні спорудам садиби А і, певно, генетично з нею пов"язані.
Котлован будівлі № 13 прямокутний в плані (3 х 2,5 м, глибина 0,65 м). Вона конструктивно близька будові № 4.
Будівля № 16 мала заглиблений на 0,3 м в материк котлован (1,5 х 1,8 м). На стовпах, винесених за контур заглибленої частини, певно, тримався навіс, в північно-західному кутку котлована було зроблено заглиблення, в якому стояв горщик з вушком (його діаметр 27 см, висота 22 см). (Рис.З; 44)

За 22 м на північний схід від садиби на території, яка не забудовувалась, виявлена яма (діаметр 1,8 м, глибина 2 м), що містила скинуті кістяки двох коней та великої рогатої худоби. Певно, яма використовувалась жителями як скотомогильник.
Виявлені за 4 м від південної лінії забудови садиби А сліди огорожі у вигляді ямок (інколи подвійних) від кілків та стовпів (діаметр 0,1-0,25м, глибина 0,1-0,7 м), простежені на відстані до 25м.

До складу садиби А входили два житла напівземлянкового типу, клуня, льох, дві будівлі, де зберігались продовольчі запаси, майстерня, зернова та господарчі ями (Рис.2). Основним конструктивним елементом садиби були житла, до яких з двох боків прилягали господарчі будівлі.

Садиба В розташована в другій лінії забудови, на периферійній частині поселення, на його північному краї. Вона знаходилася за 45 м від садиби А. Територія між ними не забудовувалась. Садиба Б досліджена частково на площі 190 кв.м, її границі виявлені в північному і східному напрямах. На її території досліджені три напівземлянки, з яких одна, мабуть, поєднувала функції житла та ремісничої майстерні, та господарча будова (Рис.4). Житла № 9 і 10 розташовані за 1 м одне від одного. Вони мали майже однакові розміри і конструктивну схему з житлами садиби А. Після загибелі житла № 9 було споруджене нове житло № 10.

Будівля № 12 дещо відрізнялась від усіх інших жител, досліджених на поселенні. Вона орієнтована не стінками, а кутами по сторонах світу і мала найменший розмір. Площа її не більше 10 кв.м, з яких них 2,4 кв.м займала велика глинобитна піч (1,5 х 1,6 м). Не виключено, що в центральній частині будови, на опічку знаходилось ковальське горно, виявлене у вигляді масиву обпаленої до червоного кольору глини, а поряд, на долівці -ковальські шлаки і зубило (довжина 23 см), втулка тесла, вудила, деталі циліндричних замків і два ключі до них, кресало, наконечник стріли, бруски, куски шифера. (Рис.5; 3-6,8,10,13; 15).

Будівля № 11 розташована поблизу жител. Вона мала ті ж розміри і конструктивну схему, що і будова № 1 в садибі А. Мабуть, вона мала те ж саме призначення, тобто була льохом.

Садиби А і Б виникли на території, яка раніше не була заселена. Їх мешканці займалися, головним чином, сільським індивідуальним господарством. Садиби вільно розташовувались на території поселення, їх майже з усіх боків оточували поля.

Садиби відзначаються деякою своєрідністю, але є загальна закономірність: житла, як і господарчі споруди, ставляться по периметру садиби, або дещо зміщуються до центру, середня частина залишається незабудованою. Житлові будови споруджуються на деякій відстані від господарчих об'єктів. Огорожа - тільки між садибами, розташованими поряд.

Всі виявлені житла мали одну констуктивну схему: це напівземлянки стовпової конструкції (в кожному куті і в центрі -стовпові ями). З одного боку знаходились сіни, які іноді мали до трьох сходинок. При вході в житло з одного або двох боків зафіксовані ями від стовпців, на яких закріплювалися вхідні двері. Розміри котлованів 3,4-4 х 3,8-4 м, глибина 0,7-1,2 м, в одному з ближчих до входу кутів знаходилась піч каркасного типу. Частина жител загинула у вогні.

Господарчі споруди мали заглиблені в материк котловани овалоподібної, підпрямокутної та грушовидної форм. В котловані і за його контурами відсутні сліди стовпових ям (за винятком будівлі № 16), що дозволяє допускати зрубну конструкцію стін, які були винесені за контури заглибленої частини.
Залишки матеріальної культури, знайдені на території садиби, можна розглядати в її границях як закритий комплекс, що характеризує сторони господарчої діяльності, побут і культуру її мешканців і загалом поселення.
Одержаний внаслідок досліджень речовий матеріал можна поділити на кілька категорій. Серед них знаряддя праці, що використовувались при веденні сільськогосподарських робіт та переробці врожаю, підсобних промислів: два уламки наральників, цілий серп та два уламки серпів і кіс, численні уламки шиферних та туфових жорен, два шиферні грузила (Рис.3.10,21-23,25;Р 5.9,23). Із ремісничого інструменту знайдені: ковальське зубило, різець, уламок втулкового тесла. (Рис. 3.9; 5.13,15).

Відзначимо виявлені предмети озброєння та спорядження верхового коня: чотири наконечники стріл, один з них втулковий (тип IX за О.Ф.Медведєвим), характерний для Х-ХІ ст., зникає в кінці XII ст., інші черешкові: бронебійний (тип 96 за О.Ф.Медведєвим), існує в XII ст; дворогий та плоский ромбовидний, що мають широкі датування. (Рис. 3,13-15; 5,10).

Знайдені також стремена (тип IX за М.А.Кирпичниковим), характерні для ХІ-ХІІІ ст., кільчасті вудила та їх деталі. (Рис.3,12).

Прикраси та деталі одягу: фрагменти 15 скляних та одного бронзового дротяного браслетів, скляна намистина, бронзовий бубонець з двома прорізами та кістяний і бронзовий ґудзики, звиті з двох дротин два персня з білона, округла і підковоподібна залізні пряжки (Рис.3,4,31-34:5,7,24-28).

Найбільш масовими знахідками є предмети побуту. Серед них: 28 ножів, 14 шиферних пряслиць та одне зроблене з денця горщика кресало, 13 брусків, з яких 2 - шиферні, чотири ключі (тип В за Б.О.Колчиним), деталі циліндричних замків до них, дверні пробої, ручки для дверей у вигляді рухомого кільця з пробоєм, вушка від дерев'яних відер, дужки та уламки залізних обручів, кістяне різьблене руків'я, голки, шило, велика кількість цвяхів та цвяходер, скоби (Рис.3,5,6,8,11,16-20,24,27-30-,6; 5.11,12,16-19,20-22).

Відзначимо знахідки в житлі № 7 бронзових деталей панікадила (Рис.3.1,2).

Кераміка - найбільш масовий матеріал - походить в основному іззаповнень споруд. Асортимент її одноманітний. Це уламки горщиків (профілі 8 з них реставровані графічно), фрагменти двох кришок, уламки 5-6 амфор ХП-ХПІ ст. (Рис.3.35-44; 5.29-40). Оформлення верхньої частини горщиків та їхні форми характерні для другої половини ХП-початку XIII ст.

Кількість орнаментованого посуду значно перевищує неорнаментований. Орнамент у вигляді прокреслених від 2 до 5 паралельних ліній, в окремих випадках в поєднанні з хвилею або нігтьовими защипами, вдавленнями, розташований в верхній частині горщика.На 23 денцях - клейма. В основі клейма лежить від одного до трьох концентричних кіл, а в одному випадку із вписаними радіальними рисками.На одному із денець просвердлені 4 отвори, на внутрішній поверхні сліди смоли - горщики з такими денцями використовувались в смолокурному промислі. Три горщики мали по одному вушку.Судячи із знахідок і керамічного матеріалу, дві досліджені садиби існували одночасно на рубежі ХІІ-ХШ ст. Вони загинули в пожежі, після чого життя на цій території не відновлювалося.

Основним заняттям їх мешканців було сільське господарство, про що свідчать знахідки сільськогосподарських знарядь праці та їх переробки.Наявність в заповненні залишених споруд значної кількості кісток свійських та диких тварин свідчить про значну роль тваринництва та полювання. Безперечних слідів виробничої діяльності на поселенні не виявлено, але, незаперечне, господарі садиб займалися ремісничою діяльністю, зокрема ковальською справою, яка задовольняла потреби господарства.

В XII ст. садибна забудова в пониззі межиріччя Десни і Дніпра стає панівною. Садиби цього періоду виявлені на пос. Ліскове[5] біля с.Малий Листвен, елементи садибної забудови - на пос. Клонів[6] поблизу Любеча. На багатьох інших поселеннях на загальному фоні культурного шару виділяються більш темні ділянки садиб, на яких зібраний матеріал тільки ХІІ-ХІІІ ст.

Література:

[1]Шекун О.В., Ситая Л.Ф. Пам'ятки ІХ-ХІІІ ст. в околицях села Старий Білоус поблизу Чернігова //Старожитності Південної Русі:Матеріали історико-археологічного семінару «Чернігів і його округа в ІХ-ХШ ст.».-Чернігів, 1993.-С.40-49.

[2]Коваленко В.П., Моця А.П., Шекун А.В. Работи Шестовицкой зкспедиции//Археологические открьггия 1983 г. -М., 1985.-С.374-375; Шекун О.В. Селянські садиби ХІ-поч.ХШ ст.//Друга Чернігівська обласна конференція з історичного краєзнавства: тези доповідей.-Чернігів-Ніжин, 1988.ВИП.П.-С.36-37.

[3]Станкевич П.Я. Шестовицька археологічна експедиція 1946 р. //АН УРСР.-К., 1949.-Вип.2.-С.56; Попко 0.0. Слов'янські археологічні пам'ятки у нижній течії ДесниУ/Середні віки на Україні.-К., 1971.Вип.І.-С. 133-134.

[4]Смолічев П.І. Розкопки сіверянських могил в Шестовиці улітку 1925 р.//У країна.-К., 1926.Кн. 1.

[5]Шекун О.В., Веремейчик О.М. Давньоруське поселення Ліскове.-Чернігів, 1999.-С. 183.

[6]Сільська округа літописного Любеча/ЯІроблеми вивчення середньовічного села на Поліссі.-Чернігів, 1992.-С.54-55.

Ссылка на используемые материалы сайта "Археология Чернигова" ОБЯЗАТЕЛЬНА!

Формат: [Автор и название статьи], // сайт "Археология Чернигова " (http://archeology.narod.ru).

Вверх